Для людей із цукровим діабетом 1 або 2 типу, які використовують інсулін, правильне введення інсуліну не просто важливе — воно критично важливе для вашого здоров’я. Неправильне дозування або техніка може призвести до небезпечно високого або низького рівня цукру в крові з серйозними наслідками. У цьому посібнику описано основні правила використання інсуліну, що можна робити та чого не робити, щоб забезпечити максимальну ефективність і мінімізувати ризики.
Час і технології: робити це правильно
Інсулін перед їжею: Інсулін короткої або швидкої дії слід вводити приблизно за 15 хвилин до їжі. Це дозволяє інсуліну почати діяти, коли глюкоза потрапляє в кров із вуглеводів. Тіло природним чином передбачає споживання їжі, вивільняючи інсулін заздалегідь; дотримання цього процесу покращує контроль. Інтеграція введення інсуліну в існуючі звички (наприклад, чищення зубів або приготування кави) може допомогти встановити послідовність. Завжди дотримуйтесь конкретних інструкцій свого медичного працівника.
Чергайте місця ін’єкцій: Повторні ін’єкції в одне й те саме місце можуть спричинити ліпогіпертрофію, накопичення жиру та рубцевої тканини, що перешкоджає всмоктуванню інсуліну. Щотижня змінюйте місця ін’єкцій (живіт, стегна) або змінюйте окремі місця щодня на одній ділянці тіла. Для інсуліну проміжної дії або попередньо змішаного інсуліну дотримуйтеся однієї області, але змінюйте точну точку введення.
Перевірте рівень цукру в крові: Завжди перевіряйте рівень глюкози в крові перед ін’єкцією. Низькі показники можуть означати пропуск або зменшення дози; високі показники можуть вимагати коригування. Дозування інсуліну також залежить від рівня вашої активності та споживання їжі. Наприклад, фізичні вправи можуть зменшити потребу в інсуліні. Зверніться до свого лікаря для індивідуальних коригувань.
Важливі застереження: уникайте помилок
Ніколи не використовуйте голки повторно: Використання нової гострої голки для кожної ін’єкції не є предметом обговорення. Тупі голки спричиняють біль, підвищують ризик ліпогіпертрофії та збільшують можливість інфікування. Спільне використання голок створює серйозні ризики для здоров’я, включаючи передачу вірусів.
Підрахунок вуглеводів: Дози інсуліну часто пов’язані зі споживанням вуглеводів через співвідношення інсуліну до вуглеводів. Розуміння вмісту вуглеводів у їжі є ключовим для точного дозування. Це співвідношення не є фіксованим; він може змінюватися залежно від активності, часу доби або гормональних циклів. Експерименти з лікарем мають вирішальне значення для визначення індивідуальних потреб.
Лише підшкірні ін’єкції: Інсулін слід вводити в жировий шар безпосередньо під шкірою (підшкірну клітковину), а не в м’язи чи кровоносні судини. Внутрішньом’язова ін’єкція викликає непередбачуване всмоктування. Захоплення за шкіру або використання кута 45 градусів забезпечує правильне розміщення.
Заходи безпеки: Вихід за межі ін’єкції
Навчайте інших: Важка гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові) може зробити вас нездатними до самолікування. Навчіть родину, друзів і колег розпізнавати та реагувати на надзвичайні ситуації з гіпоглікемією (невиразне мовлення, сплутаність свідомості, втрата свідомості). Переконайтеся, що вони знають, як екстрено вводити глюкагон, і викликайте допомогу, якщо це необхідно.
Зовнішні чинники мають значення: не лише їжа впливає на рівень цукру в крові. Стрес, хвороба, ліки (наприклад, стероїди), менструація та зневоднення можуть вплинути на ваш рівень глюкози. Відповідно відрегулюйте інсулін.
Правильне зберігання: Екстремальні температури можуть погіршити ефективність інсуліну. Уникайте прямих сонячних променів або зберігання в гарячих автомобілях. Не заморожуйте інсулін.
Підсумовуючи, можна сказати, що безпечне та ефективне використання інсуліну вимагає послідовної техніки, точного дозування та усвідомлення зовнішніх факторів. Надання пріоритету освіті, належному зберіганню та готовності до надзвичайних ситуацій захистить ваше здоров’я та гарантує, що ви отримаєте максимум від цього життєво необхідного ліки.
