Жінки набагато частіше хворіють на хворобу Альцгеймера, ніж чоловіки — приблизно вдвічі частіше, навіть якщо врахувати різницю в природній тривалості життя між статями. Хоча точні причини цієї різниці все ще залишаються загадкою, нові дослідження проливають світло на потенційно вирішальний фактор: стрес.
Недавнє дослідження на мишах дає захоплюючу інформацію про те, як чоловічий і жіночий мозок по-різному реагують на стресові ситуації на клітинному рівні. Дослідники зосередилися на бета-амілоїді, білку, який тісно пов’язаний з розвитком хвороби Альцгеймера. Вони спостерігали за рівнем цього білка як у самців, так і у самок мишей протягом 22 годин, починаючи з восьми годин до навмисного стресу тварин.
Цікаво, що хоча миші зазнали схожого рівня стресу, у самок різко підвищився рівень бета-амілоїду лише через дві години після стресової події. Ці підвищені рівні зберігалися протягом усього періоду спостереження. Навпаки, у самців мишей рівень бета-амілоїду в основному не змінювався (у невеликої кількості особин спостерігалося відстрочене та незначне підвищення).
Ця різка різниця вказує на фундаментальну біологічну різницю між статями в управлінні стресом на клітинному рівні — висновок, підтверджений подальшими дослідженнями, які вказують на те, що ця різниця пов’язана зі специфічним шляхом реакції на стрес у клітинах мозку. Самки гризунів мають нейрони, призначені для поглинання гормону стресу, пов’язаного з підвищеним рівнем бета-амілоїду, тоді як самці гризунів не мають цих нейронів і тому не відчувають такого ж гормонального сплеску.
«Існує фундаментальна біологічна різниця між чоловіками та жінками в тому, як вони реагують на стрес на клітинному рівні», — пояснив д-р Джон Сірріто, провідний автор дослідження та доцент кафедри неврології, наголошуючи, що «ці клітинні відмінності можуть суттєво вплинути на добре задокументовану статеву різницю при хворобі Альцгеймера».
Незважаючи на те, що це дослідження проводилося на тваринних моделях, воно узгоджується з наявними знаннями про глибокий вплив стресу на здоров’я людини. Відомо, що хронічний стрес послаблює імунну систему, прискорює біологічне старіння та підвищує ризик низки захворювань. Розуміння того, як стать може вплинути на цю реакцію на стрес, відкриває нові шляхи для вивчення розробки персоналізованих стратегій профілактики та лікування хвороби Альцгеймера, особливо серед жінок, які, здається, є більш уразливими.
Незважаючи на те, що на ризик розвитку хвороби Альцгеймера впливають численні фактори, включаючи гормони, спосіб життя та інші стани здоров’я, це дослідження підкреслює важливість боротьби зі стресом як важливого кроку в мінімізації потенційних ризиків, особливо для жінок.
