Роберт Кох не розпочинав своєї кар’єри у величних академічних залах. Він вивчав медицину в Геттінгенському університеті, отримавши диплом у 1866 році, який відправив його до німецької глибинки. Перші роки були нелегкі. Він працював лікарем у різних провінційних містах, далеко від центрів медичного престижу.
Потім почалася франко-прусська війна. У короткий період між 1870 та 1871 роками він служив польовим хірургом. Це було нетривале перебування у військовій медицині, але воно змінило його життєвий шлях. Після закінчення конфлікту він влаштувався у Вольштайні (Німеччина) як повітовий лікар.
Це відрядження не було кроком тому. Це був стратегічний перебіг. У Вольштайні Кох збудував невелику лабораторію. Вона була скромною, тісною та повністю належала йому одному. Він мав свободу експериментувати без бюрократичних обмежень університету. Цей маленький простір став тиглем для деяких із значних відкриттів в історії медицини. Тут було закладено фундамент виявлення причин сибірки і туберкульозу. Світ незабаром дізнався його ім’я, але все почалося з лікаря в маленькому німецькому містечку, яке було готове заглянути глибше.
